агітацію тощо

- stir up racial enmity

1. n

1) передвиборна агітація; збирання голосів (перед виборами)

2) збирання (пожертвувань, замовлень тощо)

3) обговорення, аналіз, дебатування

4) амер. офіційний підрахунок голосів

5) опитування (населення)

2. v

1) збирати голоси; агітувати за кандидата; виступати перед виборцями

2) домагатися, добиватися

3) збирати (пожертвування, підписи тощо)

4) обговорювати, аналізувати, дебатувати

5) амер. проводити офіційний підрахунок голосів

* * *

1) збирання голосів ( перед виборами) передвиборна агітація

2) збір (замовлень, пожертвувань) шляхом обходу будинків

3) ( детальне) обговорення; аналіз

4) aмep. офіційний підрахунок голосів; перевірка е затвердження результатів виборів

5) опитування ( населення)

1) збирати голоси ( перед виборами); агітувати за кандидата

2) домагатися ( замовлень); збирати (підписи, пожертвування)

3) ( детально) обговорювати; аналізувати, розбирати; дебатувати

4) aмep. проводити офіційний підрахунок голосів

5) виявляти число прихильників шляхом опитування

1) вивантаження, розвантаження; виконання ( обов'язків тощо); виправдання; відправлення; відновлення у правах ( неспроможного боржника); звільнення (з посади, армії, ув'язнення); розписка; клопотання про залік вимог; погашення, сплата ( боргу); припинення ( зобов'язання); реабілітація ( підсудного)

2) вивантажувати, розвантажувати; виконувати ( обов'язки тощо); задовольняти ( вимогу тощо); звільняти (від подальшого відбування покарання, обов'язків, відповідальності, з-під варти, з ув'язнення, армії тощо); погашати ( борг); припиняти ( зобов'язання); реабілітувати ( підсудного); розпускати; скасовувати, анулювати; сплачувати ( борг)

•

- discharge duties

Луман, Ніклас (1927, Люнебург - 1998) - нім. соціальний філософ, соціолог, представник системної теорії суспільства. Вивчав право у Фрайбурзькому ун-ті (1946 - 1949), стажувався в Гарвардському ун-ті у Парсонса (1960 - 1961), габілітація в 1966 р. за працю "Право та автоматизація в державному управлінні" у Шельскі та Клаессенса. Од 1968 р. - проф. новоутвореного ун-ту в Білефельді. На основі теорії еволюції Л. розглядає соціальні явища крізь призму посилення системної комплексності суспільства, обумовленого диференціацією таких систем, як політика, економіка, церква, наука, мораль тощо. Дистанціюючись від традиційного розгляду системи в термінах частини й цілого, Л. застосовує такі поняття, як система та довкілля. Посилення комплексності довкілля обумовлює також посилення складності системи і навпаки. Така кореляція, за Л., не онтологічна, а функціонально-семантична: кожна система утворює власне довкілля, здійснюючи редукцію комплексності на основі смислу, або коду. Напр., наука конституюється кодами істина/хиба, політика - влада/відсутність влади, господарство - прибутки/збитки, мораль - добро/зло тощо. Спростовуючи концепт єдності розуму класичного раціоналізму, Л. вважає соціальні системи самореферентними, кожна з яких утворює незалежну від суспільства в цілому раціональність. На цій основі заперечується і моральноетична легітимація політичної системи, господарства, науки, а зворотним боком такого підходу є заперечення застосування кодів істина/хиба до моральної системи, а відтак - граничного обґрунтування моральних належностей. Л. піддає критиці й такі класичні поняття, як "автономія", "суб'єкт", "розум", "рефлексія" тощо, стверджуючи, що людина як окрема система отримує смисли своєї діяльності від соціальних систем, не рефлексуючи щодо їхньої істинності. Системна теорія Л. багато в чому дотична до постмодернізму, англо-американського комунітаризму, неоконсерватизму та ін., постаючи також опонентом комунікативної теорії.

[br]

Осн. тв.: "Соціологічне просвітництво". У 5 т. (1970 - 1990); "Теорія суспільства чи соціальна технологія - що дає системний аналіз?", у співавт. (1971); "Соціальні системи" (1984); "Структура суспільства та семантика". У 3 т. (1980 - 1989); "Екологічна комунікація" (1986).

1) потріскування; хруст, хрускіт

2) стрекотіння

3) мед. крепітація; хрусткі хрипи, хрип (в легенях тощо)

* * *

1) хруст, потріскування

2) скрекотіння, стрекотання, сюрчання

3) мeд. крепітація

1) звільнення (від відповідальності тощо)

2) виправдання, реабілітація

* * *

1) звільнення (від зобов'язання, відповідальності)

2) виправдання, реабілітація

1. n фр.

1) підробка, імітація (про волосся тощо)

2) удавання, симуляція

2. adj фр.

1) підроблений, штучний

2) зайвий, недоречний, надмірний

* * *

1) підробка, імітація (про фальшиве волосся, перуки); удавання, симуляція

2) що-небудь зайве, недоречне

1. n розм.

1) розповідь про лихі пригоди

2) базікання, балаканина, патякання

3) (усне) рекламування, вихваляння (товару тощо)

2. v

1) базікати, патякати; тріпати язиком

2) розповідати байки, забивати баки

* * *

1) розповідь про халепи, жаліслива історія

2) балаканина, базікання

3) ( усне) рекламування, розхвалювання (товару, плану); зазивання (у цирк, балаган); радіо, тб. рекламний ролик; рекламна передача; ірон. агітація ( політикана)

1) просторікувати, базікати

2) грати, виконувати музичний твір

3) розповідати байки, замовляти зуби

- vindicationor

1) реабілітація; відновлення в правах ( банкрута тощо)

2) реабілітувати, обіляти; відновлювати в правах ( банкрута тощо)

- delimit borders

- treatment allowance

1. звільнення (від відповідальності тощо)

2. виправдання, реабілітація

I n

1. держава

2. штат

3. державна влада

4. державний апарат

- acceding state держава, що приєдналася (до договору)

- accrediting state держава, що акредитує

- adhering state держава, що приєдналася (до договору)

- adjacent state прилягаюча держава

- adjacent or opposite states прилягаючі та протилежні держави (у випадку делімітації кордонів територіального моря і континентального шельфу)

- adjoining coastal state сусідня прибережна держава

- aggressor state держава-агресор

- applicant state держава, яка порушила справу

- assotiated state держава, що приєдналася

- belligerent states держави, які знаходяться в стані збройного конфлікту; держави, які воюють

- circumjacent state прикордонна держава, сусідня держава

- coastal state прибережна держава

- contesting states держави, що сперечаються

- constituent state держава-складова частина

- continental state континентальна держава

- contracting states держави, що домовляються; держави-учасниці

- corporate state корпоративна держава (фашистського типу)

- defaulting state держава, що порушила обіцянку

- delinquent state держава-правопорушник

- dependent state залежна держава

- depositary state держава-депозитарій

- extra-continental state позаконтинентальна держава

- fascist state фашистська держава

- federal state федеративна держава

- founder state держава-засновник

- founding state держава-засновник

- friendly state дружня держава

- front-line states прифронтові держави

- geographically disadvantaged state держава, що знаходиться в невигідному географічному положенні

- granting state держава, що має бенефіції, держава, що надає допомогу

- guarantor state держава-гарант

- headquaters state приймаюча держава, держава перебування

- hinterland state внутрішньоконтинентальна держава

- home state держава; походження

- host state держава, яка приймає; держава перебування

- hostile state ворожа держава

- independent state незалежна держава

- individual state окремий штат, окрема держава

- island state острівна держава

- littoral state прибережна держава

- maritime state морська держава

- member state держава-член якоїсь організації; держава-учасниця

- monarchial state монархічна держава

- multinational state багатонаціональна держава

- near-land-locked state держава, яка майже не має виходу в море

- near nuclear state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- negotiating state держава, яка бере участь в переговорах

- neighbouring state сусідня держава

- neutral state нейтральна держава

- newly independent state молода незалежна держава

- non-aligned state неприєднана держава

- non-belligerent state держава, яка не воює

- non-nuclear state неядерна держава

- non-full sovereign state напівсуверенна держава

- non-nuclear (weapon) state держава, яка не володіє ядерною зброєю

- non-reserving state держава, що не зберігає ядерної зброї

- nuclear state ядерна держава

- nuclear weapon state (NWS) держава, що володіє ядерною зброєю

- objecting state держава, що заперечує проти поправки/ застереження тощо

- offending state держава, що вчинила протиправну дію

- opposite states держави, розміщені одна напроти одної

- participating states держави-учасниці

- peace-loving state миролюбна держава

- reactionary state реакційна держава

- receiving state

a) держава, що приймає; держава перебування

b) держава-отримувач

- recipient state держава-отримувач; держава, що отримує економічну допомогу

- reserving state держава, що сформулювала застереження

- revenge-seeking state реваншистська держава

- sea-locked state держава, яка не має виходу до моря

- sending state держава, яка представляє/ посилає

- shelfless state держава, яка не має континентального шельфу

- shelf-locked state держава, вихід якої до морського дна перекритий шельфом

- signatory state держава, яка підписала міжнародний договір/ конвенцію

- signatory and acceding states держави, що підписалися і приєдналися (до договору)

- successor state держава-спадкоємець

- third state третя держава

- threshold state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- transgressing state держава-порушник

- trustee state держава-опікун

- tutelary state держава-опікун

- state boundary державний кордон

- state concerned зацікавлена держава

- state differences розбіжності в практиці окремих держав

- state law державне право

- state monopoly державна монополія

- state practice державна практика

- state problems державні проблеми

- state responsibility відповідальність держави

- state scholarships and grants державні стипендії

- state treaty державний договір

- tribal micro states племенні мікродержави

- wholly unitary state повністю унітарна держава

- zone-locked state держава, вихід якої до моря перекритий зоною іншої держави

- state entitled to become a party to the treaty держава, яка має право бути учасником договору

- states not parties to a conflict держави, що не беруть участі в конфлікті

- states parties to a treaty держави-учасники договору

- state of residence держава перебування

- states at variance держави, між якими виник конфлікт/ суперечка

- the states concerned зацікавлені держави

- agreed criteria of conduct of states узгоджені критерії поведінки держав

- association of states об'єднання держав

- ceremony presided over by the head of state церемонія за участю глави держави

- elected head of state виборний глава держави

- federal type of presidental state держава федеративного типу на чолі з президентом

- qualities of the heads of states титули глав держав

- reasons of state державні міркування

- receiving head of state глава приймаючої держави

- withering away of the state відмирання держави

- to authorise the flying of the state flag and the emblem of the sending state надати право підняти прапор і герб акредитуючої держави

- to be accredited to the head of state бути акредитованим при главі держави

- to be presented to the head of state бути представленим главі держави

- to establish a state заснувати/ створити державу

- to have the nationality of the receiving state бути громадянином держави перебування

- to set up a state заснувати/ створити державу

- S. Department (Department of S.) Державний департамент (США)

- S. Opening of Parliament офіційне відкриття сесії парламенту (Велика Британія)

- State's rights встановлені конституцією права окремих штатів (США)

II n становище, стан

- critical state of the economy критичне становище економіки

- state of affairs стан справ

- state of depression стан депресії

- state of emergency надзвичайне становище

- state of siege стан облоги

- state of war стан війни

- to ease the state of emergency послабити надзвичайне становище

- S. of the Union message доповідь президента США конгресу про становище в країні

III v

1. викладати, заявляти, формулювати

2. констатувати, стверджувати

- to state facts заявляти про факти

- to state one's determination заявляти про свою рішучість

- to state an opinion викладати свою точку зору/ думку

- to state one's readiness заявляти про свою готовність

- to state one's willingness заявляти про своє бажання

Апель, Карл-Отто (1922, Дюссельдорф) - нім. філософ, разом із Габермасом - фундатор комунікативної парадигми в філософії. Захистив докт. дис. з філософії в 1950 р. в Боннському ун-ті; в 1961 р. - габілітаційну працю в ун-ті Майнцу. У 1962 - 1969 рр. - проф. філософії Кільського, в 1969 - 1972 - Саарбрюкенського, 1972 - 1990 рр. - Франкфурстського ун-тів. Од 1990 р. - проф. у відставці. Трансформуючи класичний трансценденталізм на основі філософії мовлення, А. переводить розв'язання гносеологічних та етичних проблем із монологічної в комунікативну площину; відповідно, критерієм аподиктичної достеменності знання, а також правильності і універсальності моральних норм є досягнення консенсусу в практичному дискурсі, умовою істинності якого є регулятивний принцип трансцендентальної комунікації. На противагу сучасним течіям у філософії - постмодернізму, комунітаризму, системної теорії тощо, А. обстоює позицію про можливість та необхідність рефлексивного трансцендентально-прагматичного граничного обґрунтування (Letztbegriindung) істинності знання та значущості моральних належностей, що пов'язується з процедурою рефлексії щодо умов аргументації через виявлення перформативної суперечності твердження самому собі. Практичний дискурс розглядається А. як чинник переходу від конвенційної (традиційної) до постконвенційної моралі, згідно з яким теоретично-технічна раціональність Ното Faber має підпорядкуватися практично-комунікативному розумові Homo Sapiens. Дискурс має бути процедурою критичної перевірки ціннісних орієнтацій та інституціональних форм, за допомогою якої спростовуються догматичні та ідеологічні ціннісно-нормативні системи і стверджуються універсально значущі етичні норми. Концепт універсального громадського дискурсу, що є подальшим розвитком кантівської ідеї про всесвітнє громадянське суспільство, постає в філософії А. як політично-етична метаінституція легітимації політичної системи, норм права, науково-технічних та господарчих проектів, що утворює демократичний горизонт колективної відповідальності.

[br]

Осн. тв.: "Ідея мови в традиції гуманізму від Дайте до Віко" (1963); "Трансформація філософії". У 2т. (1973); "Дискурс і відповідальність: Проблема переходу до постконвенційної моралі" (1988); "Суперечності щодо застосування трансцендентально-прагматичного підходу" (1998).

Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994).

ФІЛОСОФІЯ ПРАКТИЧНА - згідно з започаткованою Аристотелем типологією, досліджує діяльність, пов'язану зі свободним вибором, з практичним (етичним та політичним) життям, універсальними правилами людської поведінки (praxis), відрізняючись як від теоретичної філософії, предметом якої є споглядальна, умосяжна діяльність (theoria), так і від поетичної філософії, що досліджує діяльність, спрямовану на створення творів мистецтва та предметів технічного виробництва (poiesis). У Канта Ф.п. поділяється на дві частини: перша присвячена проблемам обґрунтування (метафізика моральності), друга - емпірична (практична антропологія), присвячена прикладним аспектам етики. Кант, а також Фіхте стверджували примат практичної філософії над теоретичною. В філософії Гегеля проблематика практичної, або реальної, філософії охоплює об'єктивні (інституціональні) формоутворення духа. Предметне поле сучасної Ф.п. пов'язане і з розв'язанням проблем обґрунтування моральних принципів, і з їх застосуванням до конкретних форм соціального буття людини - економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Тому проблематика Ф.п., увага до якої особливо зросла останнім часом ("реабілітації практичної філософії" - Ридель), міститься на межі багатьох дисциплін - теорії дії і теорії рішень, лінгвістики і філософії мовлення, економічної теорії і філософії права, політології і соціології, культурології та екології. Проте Ф.п. не підміняє собою предметне поле цих дисциплін, а розглядає відповідні проблеми під кутом зору етики, тобто виходить із praxis як свободного самовизначення людини, діяльність якої спонукається не зовнішнім примусом, а "здійснюється свідомо та з власної волі, отож може бути поставлена їй в обов'язок" (Геффе). Відтак практична філософія постає як прикладна етика, як ціннісно-нормативний фундамент конкретних форм соціального буття людини.